STRANGEGAME · Для вчителів

Як використати це в класі

Симуляція триває близько п'яти хвилин і завершується запрошенням до роздумів, а не до страху. Ось як вписати її в урок - до, під час і після.

Вік: рекомендовано 15+ (старша школа). Зміст серйозний: ядерний удар по власному місту учнів, тиша, оцінки жертв. Немає ані натуралізму, ані шоку заради шоку, але тема важка. Попередьте про неї заздалегідь.

До

Зверніть увагу, що симуляція запитає доступ до геолокації (щоб ціллю було власне місто). Згода добровільна - без геолокації вона працює з наперед заданим містом.
Увімкніть звук. Тиша після удару - частина послання.
Коротко окресліть контекст: що таке ядерне стримування, скільки зброї існує сьогодні (близько 12 000 боєголовок, дев'ять держав).

Під час

Дайте учням пройти це самостійно. Не коментуйте під час проходження.
Зверніть увагу на момент, коли кнопка «Скасувати запуск» нічого не робить - це серцевина досвіду.

Після - питання для обговорення

Коли ви зрозуміли, що ціллю є ваше власне місто? Як це відчувалося?
Чому кнопка скасування не працює? Що це говорить нам про рішення?
Хто сьогодні має повноваження ухвалити це рішення? Хто їх обирає? Хто їх контролює?
Заборона хімічної зброї та протипіхотних мін колись здавалася неможливою. Що змінилося?
Що конкретно може зробити одна людина? А цілий клас?

Історичні випадки, які згадує симуляція

Василь Архипов (1962) - на борту радянського підводного човна проголосував проти запуску. Він був єдиний.
Станіслав Петров (1983) - не передав далі хибну тривогу радарної системи. Це була помилка.

Обидва ухвалили своє рішення самі. Послання симуляції - не безсилля, а те, що рішення ухвалюють люди і що вони змінюються.

Числа в симуляції є орієнтовними та не рецензованими - див. Методологію. Якщо ви використовуєте їх на уроці, скажіть учням, що це оцінки порядку величини, а не точні передбачення.